Звичайно можливо сказати що той хто знає що таке патент, той знає і навіщо він. Досвід, однак підказує мене що часто уявлення та мотиви тих хто бажає отримати патент далекі від тих для чого він існує. Про найрозповсюдженіші причини розповім далі.
Причина перша. Законна монополія.
Власне це те для чого існує інтелектуальна власність. Головна на думку теоретиків. Законна монополія на період дії патенту отримана за розкриття технічної суті винаходу та ознайомлення з нею громадськості.
Причина друга. Можливість блокування конкурентів.
Можливість забороняти конкурентам та будь-яким іншим особам використання винаходу є найбільш поширеним мотивом подання заявок на отримання патенту. Дійсно це те для чого патент використовується його власниками якщо в таких власників є чинний бізнес. Найбільш розумне та ефективне його застосування. Однак дуже складне, витратне та проблемне для звичайного винахідника.
Причина третя. Забезпечення свободи діяльності.
У більшості країн заявки на винаходи публікуються через 18 місяців після дня їх подання. Після публікації вони створюють попередній рівень техніки, та запобігають спробам інших фізичних та юридичних осіб запатентувати той самий винахід. Таким чином вони забезпечують свободу діяльності («Freedom to Operate») для виробника, при цьому навіть незалежно від того буде отриманий патент чи ні.
Причина четверта. Створення ситуації невизначеності.
Стосується це все ж більше не України, однак може бути застосовне й у нас. Великі корпорації що мають достатньо коштів та відповідні підрозділи практикують складання та подання значної кількості заявок на винаходи. Їх конкурентам доводиться докладати досить багато зусиль, щоб ідентифікувати наявну в патентних документах інформацію про технологію що може бути захищено патентом після його отримання. З цієї ж причини такі компанії також подають патентні заявки на «неважливі» технології, що утруднює визначення дійсно важливих серед усіх документів. Туман конкурентної війни, так би мовити…
Причина п’ята. Отримати час для оцінки перспективності та цінності винаходу.
Винахідники та компанії часто заздалегідь не знають, наскільки важливим буде їх винахід та цінними патентні права. Подання патентної заявки є варіантом не втратити нагоду на отримання таких прав та, одночасно, отримати час (поки йде експертиза) для того, щоб оцінити ринкові перспективи продукту або процесу що патентується. Якщо їх цінність виявиться сумнівною, процес патентування може бути зупинений у будь-який момент.
Причина шоста. Отримати час для пошуку покупців або ліцензіатів.
З одного боку, якщо є подана заявка на винахід (корисну модель) винахідник може почуватися більш безпечно, та розкривати сутність винаходу потенційним зацікавленим особам (можливим покупцям або ліцензіатам) більш детально З іншого боку, після публікації патентної заявки винахідник або компанія можуть бути впевнені в тому, що така заявка, щонайменше, завадить іншим особам отримати виключні права на такий винахід.
Причина сьома. Престиж та репутація.
Наявність поданих заявок та отриманих патентів на винаходи додають престижу та репутації оскільки сигналізують іншим зацікавленим особам (зокрема, інвесторам та клієнтам) про інноваційність компанії. Насправді випадки коли заявку на винахід подають для створення репутації фірми як інноваційної трапляються досить часто. До цієї причини я б відніс також подання заявок та отримання патентів необхідне при написанні дисертацій, ВНЗ та НДІ для написання звітів тощо. Ну і, нарешті, ще одним варіантом є варіант коли отримують патент, щоб красива охоронна грамота висіла на стіні, або щоб згадати його в резюме. Не дивуйтеся, і цей мотив також є серед причин отримання патенту.
Причина восьма. Щоб уникнути претензій з боку інших осіб.
Існує думка що якщо в тебе є власний патент – інші не зможуть тобі пред’являти претензій щодо порушення патентних прав. Думка хибна. Однак у багатьох галузях промисловості компанії накопичують великі «патентні портфелі» що охоплюють технічні аспекти продуктів, що вони виробляють, та/або процесів що вони використовують для захисту від звинувачення у порушенні патентних прав конкурентами чи іншими особами. Таке стратегія не гарантує, але зменшує вірогідність претензій. Адже на те технічне рішення на яке отримали патент ви, не зможуть отримати патент інші.
Причина дев’ята. Покращення позиції на перемовинах.
Особливо це може допомогти коли ви плануєте продавати бізнес, та хочете збільшити його вартість коштом інтелектуальної власності. Та тоді, коли ви не можете виробляти виріб самостійно на порушуючи патентні права інших осіб, але й вони не можуть. В цьому разі може допомогти так зване «перехресне ліцензування» що може стати основою взаємовигідної домовленості.
Причина десята. Отримання «права на пріоритет».
Паризька конвенція дає заявникам право подавати заявки на той самий винахід в інших країнах протягом 12 місяців після подання першої заявки на патент зберігаючи дату подання першої заявки. Подавши заявку у власній країні, що зазвичай дешевше, можливо отримати час на те, щоб оцінити, чи є доцільним отримання патенту в інших країнах (адже це досить дороге задоволення), та, якщо отримувати – то в яких саме.
Причина одинадцята. Використання у власному продукті або процесі.
Насправді ця причина часто зустрічається. Люди що використовують технічне рішення що є винаходом у власному виробництві часто хочуть отримати на цей винахід патент. І це розумно, адже непоодинокі випадки коли отриманий «про всяк випадок» патент стає важливим, а інколи ключовим засобом для отримання переваг або захисту від конкурентів (наприклад коли наявність патенту є вимогою участі в тендері, або експорту продукції тощо).
Додаткова інформація щодо причин які спонукають отримувати патент є в блозі в статті щодо цілей та стратегії патентування.