Готувати заявку на винахід (корисну модель) самостійно чи скористатись послугами патентного повіреного?
Таке питання постає перед кожним хто замислюється про отримання патенту на винахід чи охоронного документа на інші об’єкти інтелектуальної власності (торговельні марки, промислові зразки). І кожен знаходить на нього свою відповідь. Скажу що я думаю про це як патентний повірений.
В цілому є три варіанти відповіді: самостійно готувати та подавати заявку, доручити це патентному повіреному, залучити патентного повіреного для виконання певних робіт. Про недоліки та переваги кожного з них нижче.
Варіант 1. Самостійна підготовка та подання заявки.
Відразу зауважу – немає обов’язку користуватися послугами патентного повіреного при поданні заявки в Україні. Законодавство не містить вимог щодо наявності патентного повіреного для подання заявки, ведення діловодства з патентним відомством або при отриманні патенту. З цього правила є виняток, який процитую повністю.
Згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», статті 5 «Права іноземних та інших осіб»:
1. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають рівні з громадянами та юридичними особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з НОІВ реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.
3. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, можуть самостійно вчиняти такі дії:
подавати заявку для встановлення дати її подання;
сплачувати збори та державне мито;
надавати копії раніше поданої заявки для встановлення дати подання заявки відповідно до статті 13 цього Закону;
надавати копії попередньої заявки для встановлення дати пріоритету відповідно до статті 15 цього Закону;
одержувати розписки та повідомлення щодо будь-якої з дій, зазначених в абзацах другому – п’ятому цієї частини, за умови зазначення в матеріалах заявки адреси для листування на території України
Перша безумовна перевага такого варіанту – фінансова. Патентні повірені допомагають іншим в підготовці заявок та отриманні охоронних документів (патентів, свідоцтв) звісно небезкоштовно. Їх послуги зазвичай вартісні, і, часто, витрати на патентного повіреного для конкретного заявника досить великі. Можливо ви не можете дозволити собі ці витрати, можливо можете, але не хочете.
В будь-якому разі самостійна підготовка заявки має ще одну, суттєву перевагу – знання предмета патентування, адже ніхто не знає винахід так добре, як той, хто його створив. Мало того, процес створення зазвичай почавшись не закінчується. Доки автор працює над своїм майбутнім винаходом йому приходять нові й нові ідеї та вдосконалення. Більшість повірених фіксують ідею про яку буде йти мова в майбутній заявці та мають обмежений час для роботи над нею. Додаткова робота патентного повіреного – додаткові витрати для винахідника. Автор же абсолютно не обмежений в ідеях та часі (якщо те та інше в нього є). Це, щоправда, інколи грає з винахідником злий жарт. Поки автор роздумує – інші подають заявку на патент (адже, як кажуть, «ідеї витають в повітрі»).
Велика кількість заявок щороку подається винахідниками самостійно. В більшості випадків за такими заявками отримуються патенти. Що це буде за патент, наскільки він буде якісним та «сильним» залежить від якості роботи цих винахідників, часу який вони витратили на те, щоб розібратися з тим що таке патент та патентування. Деякі з таких патентів надзвичайно якісні, але більшість, на жаль, скороспілі та «залишають бажати кращого». Особливо це видно за патентами на корисні моделі.
Якщо коротко, успіх та якість майбутнього патенту залежить від:
- Того чи був проведений якісний патентний пошук, та чи були враховані його результати при складанні матеріалів заявки на винахід (корисну модель).
- Повноти, чіткості формулювань, зрозумілості та інформативності матеріалів заявки (зокрема, опису винаходу, формули винаходу, доданих креслень). Мої думки щодо типових помилок при патентуванні та правил успішного патентування є у відповідних статтях в моєму блозі.
- Якості формули винаходу (адже саме вона визначає майбутній обсяг прав патентовласника). Про формулу винаходу можете почитати в статтях тут та тут.
- Від того як заявник веде діловодство за заявкою, вчасності та аргументованості наданих відповідей на можливі запити патентної експертизи.
- Того чи здатен зацікавити можливих інвесторів предмет патентування, та дійсних переваг що дає володіння таким патентом.
Варіант 2. Підготовка та подання заявки через патентного повіреного.
Попри те, що винахідник може самостійно підготувати, подати та супроводжувати свою патентну заявку, велике питання полягає в тому, чи потрібно вам робити це самостійно, або ж можливо варто найняти того, хто займається цим професійно – патентного повіреного?
Ті питання з якими вам доведеться розбиратись самостійно в процесі підготовки заявки та взаємодії з патентним відомством є звичайною, щоденною роботою патентного повіреного. Думаю вам добре відомо – практичний досвід зазвичай добре впливає на розуміння процесу та результати праці.
Якщо у вас недостатньо часу для роботи над заявкою, ви розумієте що не хочете та/або не можете розібратися з тонкощами патентної роботи – підготовка та подання заявки через патентного повіреного буде гарним вибором. Гарний вибір це і тоді коли у вас обмежені строки для підготовки та подання заявки, ви не впевнені втому, що якість підготовлених матеріалів заявки буде достатньо доброю, коли написання текстів специфічною «патентною мовою» не ваш сильний бік.
Водночас не чекайте дива. Патентний повірений не буде займатись винахідництвом замість вас, його робота – максимально якісно викласти те, що складає предмет патентування в матеріалах заявки та допомогти вам пройти повз «підводні камені» патентування. Він обмежений в часі та ресурсах при роботі над вашою заявкою. Тому важливо надати йому максимально якісні та повні вихідні дані, чітко сформулювати «технічне завдання». Тоді результат роботи вірогідно виправдає ваші сподівання.
Варіант 3. Спільна робота (залучення патентного повіреного для виконання певних робіт)
Часто це найкращий варіант і для винахідника і для патентного повіреного, адже він поєднує сильні сторони обох: глибоке розуміння предмета патентування винахідником, та розуміння принципів, вимог патентного законодавства та досвід в підготовці та супроводженні патентних заявок патентного повіреного.
Чудовий варіант коли ви приходите до патентного повіреного з попередньо власноруч підготованими матеріалами патентної заявки (описом та формулою винаходу) та разом доводите їх до якісної підсумкової заявки.
Добрий варіант коли патентний повірений консультує щодо незрозумілих питань, допомагає з підготовкою формули винаходу (корисної моделі), та/або перевіряє матеріали патентної заявки перед її подачею.
Все вищесказане описує ідеальний варіант співробітництва. На практиці такий варіант інколи вимагатиме більшої ніж зазвичай кількості роботи над матеріалами заявки та витрат часу сторонами процесу, адже автори часто не схильні відхилятися від свого, вистражданого бачення того, як варто писати про предмет винаходу, а для патентного повіреного переробляти чужі матеріали часто складніше ніж робити «з нуля».